Формування гностичних умінь молодого вчителя

Ефективність засвоєння наукових понять учнями залежить від рівня сформованості у вчителя вміння управляти пізнавальною діяльністю школярів. Відповідно, формування цього вміння в молодих учителів є найважливішим завданням педагогіки. До його структури входять гностичні, проектувальні, конструктивні, процесуальні та вміння встановлювати зворотний зв’язок. Розглянемо їх сутність.

Сутністю гностичних умінь є отримання, аналіз та узагальнення інформації, необхідної для формування наукових понять.

Проектувальні вміння передбачають визначення цілей формування наукових понять, можливості їх досягнення в конкретних умовах та комплексу відповідних завдань.

Конструктивні вміння забезпечують оптимальний вибір і побудову навчально-виховної інформації та засобів педагогічної комунікації, необхідних для формувань наукових уявлень учнів.

Процесуальні вміння допомагають молодому вчителю організовувати засвоєння учнями наукових понять, створювати необхідну психологічну основу та адекватно реалізовувати процес їх формування.

Уміння встановлювати зворотний зв’язок передбачає вміння практично використовувати інформацію зворотного зв’язку, необхідну для оптимальної регуляції процесу формування понять.

У професійній діяльності молодих вчителів вкрай важливими є гностичні уміння, які тісно взаємопов’язані із гностичними емоціями та гностичними здібностями. Гностичні емоції виникають на основі потреби в пізнавальній гармонії; прагнення щось зрозуміти, проникнути в сутність явища; почуття здивування і нерозуміння думки; нестримного прагнення подолати суперечності у власних міркуваннях, привести все в систему; почуття близькості рішення, радість відкриття істини. Гностичні здібності – особистісні якості, що забезпечують людині, з одного боку, швидке й точне розпізнання предметів, явищ, а з іншого – успішне оперування відображеними образами дійсності, знаками, поняттями, ідеями тощо.

Отже, охарактеризуємо значення гностичного вміння:

1. Уміння проводити діагностику та аналіз власної діяльності з формування в учнів понять:

– встановлювати причинно-наслідковий зв’язок між результативністю засвоєння понять та організацією уроку;

– визначати умови, шляхи і засоби підвищення результативності формування навчальних понять;

– використовувати методики формування понять, що рекомендуються педагогічною наукою.

2. Уміння здійснювати аналіз підсумків власної методичної роботи:

– визначати умови, шляхи і засоби підвищення ефективності методичної роботи з виділення цілей, завдань, змісту і методів формування понять;

– використовувати науково обґрунтовані способи аналізу ефективності роботи з вивчення учнями понять.

3. Уміння визначати перспективи розвитку навчально-матеріальної бази:

– аналізувати ефективність використання навчально-методичного комплексу, матеріального забезпечення з позиції інтенсифікації їх використання в процесі формування понять;

– прогнозування розвитку навчально-матеріальної бази, перспектив розвитку школи, методики навчання.

4. Уміння вивчати передовий досвід з формування наукових понять, досягнення науки і техніки:

– отримувати інформацію з різних джерел наукових знань, що сприяє засвоєнню понять учнями;

– володіти методами формування понять, що рекомендуються педагогічною наукою;

– виділяти ідеї з досвіду формування понять;

– визначати умови, шляхи і засоби для успішного залучення передового досвіду з навчання учнів засвоювати поняття, передбачати можливі складності, а також кінцеві результати його використання.

Успішне здійснення гностичної функції ґрунтується на глибокому усвідомленні кінцевих цілей навчання, на визначенні пізнавальних можливостей учнів і джерел, що викликають труднощі під час засвоєння навчальної інформації. Саме гностичні вміння дають змогу творчо здійснювати всі інші структурно-оперативні функції.

Гностична функція передбачає вивчення:

– змісту і способів впливу на учнів на основі розуміння їхнього внутрішнього стану;

– вікових і індивідуальних особливостей учнів;

– особливостей процесу і результатів власної діяльності, її вад і переваг.

Гносеологічні здібності забезпечують чутливість педагога щодо вибору способів одержання інформації про світ; формування морального, трудового, інтелектуального фонду особистості; здатності до швидкого й творчого оволодіння науковими методами дослідження, способами вивчення учнів у зв’язку із цілями формування особистості. Гностичні здібності забезпечують нагромадження плідної інформації про себе й інших, що дає змогу стимулювати формування контролю й саморегуляції. Тим самим задовольняються потреби й можливості учнів. Ознакою високорозвинених гностичних здібностей є швидкість і творче оволодіння методами вивчення учнів з метою прийняття обґрунтованих рішень стосовно них.

Важливою складовою гностичного компонента є знання й уміння, які лежать в основі власної пізнавальної діяльності. Гностичний компонент впливає на формування світогляду, що виявляється в стійкій системі ставлень до світу, праці, інших людей і самого себе; на активність життєвої позиції. Важливі й загальнокультурні знання, уміння у сфері мистецтва й літератури, релігії, права, політики й соціального життя, екологічні проблеми. Наявність змістовних захоплень і хобі також збагачує особистість фахівця. Спеціальні знання – знання предмета, знання з педагогіки, психології, методики викладання. Предметні знання високо цінуються й мають важливе значення.

Висновки. Гностична функція вчителя є провідною, оскільки пізнавальна діяльність у процесі навчання є основним видом діяльності, без якого неможливі (або стають неповноцінними) всі інші її види.

Гностична функція реалізується ефективно, якщо її результатом є правильна самооцінка, самоконтроль, самосвідомість, самопроектування, самоуправління тих, хто навчає і навчається.

Без реалізації гностичної функції педагогічна діяльність учителя неефективна і формальна.