Тема: Реформація в Німеччині
Мета: з’ясувати
причини і передумови реформації в Європі; визначити роль М.Лютера в цьому
процесі; розкрити перебіг і наслідки Реформації; формувати в учнів уміння
аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, виховувати в учнів толерантне
ставлення до людей.
План:
1.
Німеччина
напередодні Реформації
2.
Передумови
Реформації. Німецький гуманізм
3.
Мартін
Лютер і початок Реформації
4.
Народна
Реформація. Томас Мюнцер
Тип уроку:
вивчення нового матеріалу
Обладнання: підручник стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття та терміни: Реформація, лютеранство, Селянська війна.
Основні дати: 1517 р. – виступ М.Лютера проти продажу індульгенцій; початок реформації в
Німеччині; 1524-1526 рр. – Селянська війна в Німеччині.
І. Організація навчальної діяльності.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Вступне слово
Реформація – це
слово перекладається з латинської мови як перебудова, стало символом цілої
епохи в історії країн Європи. Це була доба, коли розгорнувся рух за
переосмислення ролі католицької церкви в суспільстві. Дуже швидко ця боротьба,
що почалася з диспутів в університетських залах, перекинулася на поля битви.
Люди початку Нового часу були приголомшені силою ненависті, із якою точилася
боротьба між прихильниками старої католицької церкви і реформаторами. Спливе
багато часу поки людство зрозуміє, що неможливо винищити всіх, хто хоче жити
інакше. Треба навчитися жити разом на одній планеті. Шлях до цього буде довгим.
Події, які
спричинили розкол Європи на два великі табори – католиків і прихильників
Реформації, - розпочалися на початку XVI ст. в Німеччині.
1. Німеччина напередодні Реформації
Політичне,
економічне, соціальне та релігійне становище Німеччини напередодні Реформації.
|
Сфера життя
|
Особливості розвитку
|
|
Політична
|
Німецькі землі залишалися політично роздробленими,
поділялися на багато великих і малих, світських і церковних володінь. У перші
десятиліття XVI ст. тут було сім князів-курфюрстів (виборці
імператора), близько 70 світських і духовних князів, близько 70 абатів
великих монастирів, понад 120 графів і майже 65 імперських і вільних міст.
Німеччина була складовою частиною і ядром найбільшого
політичного утворення в Європі – Священної Римської імперії. Окрім Німеччини
вона включала також території сучасних Нідерландів, Бельгії, Люксембургу,
Австрії, Чехії, французької Бургундії та інші землі.
Очолював Німеччину виборний король, який обирався
князями-курфюрстами з династії Габсбургів і коронувався як імператор.
Влада імператора була дуже обмеженою і фактично умовною.
Існував рейхстаг – станово-представницький орган влади.
|
|
Економічна
|
З останньої третини XV і до
середини XVI ст. в країні відбулося господарське піднесення.
У містах активно розвивалася торгівля, підприємництво, з’являлися
великі родинні банківські фірми.
На селі панували і навіть посилювалися феодальні
відносини.
|
|
Соціальна
|
Населення Німеччини на початку XVI ст.
становило понад 12 млн. осіб, із яких 90% жило в селі. Загальна кількість
міст – майже 3 тис.
Ознакою часу стає поява ділових людей, поширення духу
наживи та підприємництва.
Поширення ідеалів гуманізму і перетворенні їх на
впливову суспільну силу. Критика німецькими гуманістами католицької церкви.
Незадоволення більшості верств населення країни
«пограбуванням Німеччини» папством поєднується з прагненням об’єднання
німецьких земель.
|
|
Релігійна
|
Католицька церква в політично роздробленій Німеччині
посідала виключно привілейоване становище.
Папа Римський отримував із Німеччини великі грошові
надходження як відрахування від десятин, сплату за призначення на духовні
посади, від торгівлі індульгенціями тощо. Католицьке духівництво було
звільнено від сплати всіх податків, не підлягало світському суду.
|
2. Передумови Реформації. Німецький гуманізм
Критика католицької
церкви була пов’язана з поширенням у Німеччині ідеалів гуманізму.
На початку XVI
ст. в Німеччині існувало 16 університетів, у більшості з яких викладали
вчені-гуманісти. Найвищого розквіту гуманізм у Німеччині досяг напередодні
Реформації. Саме тоді сягнула свого піку гуманістична сатира, затверджувалися
нові суспільні ідеали, розгорталися пошуки нових форм розвитку релігійного
життя. У Німеччині з’явилися «Листи темних людей» - дотепна, гостра і
талановита сатира, яка викривала безкультурність і моральний занепад
духівництва, його захоплення нескінченними схоластичними суперечками з
будь-якої дрібниці. Європейської слави набула діяльність Еразма Роттердамського та його молодшого сучасника, рицаря-гуманіста
Ульріха
фон Гуттена.
Діяльність
гуманістів підготувала суспільство до розуміння необхідності реформування
католицької церкви й розгортання боротьби за об’єднання Німеччини.
3. Мартін Лютер і початок Реформації.
На чолі
реформаційного руху став Мартін Лютер.
31 жовтня 1517 р.
Лютер вивісив на дверях церкви у Віттенберзі свої «95 тез» проти зловживань
продажем індульгенцій. У тезах Лютера в загальних рисах визначалися основи
нового вчення. Чільне місце в ньому належало трьом положенням:
1.
Людина
рятується лише своєю вірою.
2.
Спасіння
отримується лише Божою милістю і не залежить від будь-яких заслуг людини, бо не
люди , а лише Бог знає справжню вартість добрих справ.
3.
Єдиним
авторитетом у справах віри є Святе Письмо, слово Боже.
Виступ Лютера
дістав підтримку значної частини населення Німеччини. Багато людей стали перекладати
тези Лютера з латини німецькою мовою і поширювати їх по всій країні. Католицька
церква засудила виступ Лютера, папа Лев Х відлучив його від церкви. Однак
німецькі князі на з’їзді у Вормсі вирішили підтримати Лютера. Він дістав
можливість сховатися в князя Саксонії в замку під назвою Вартбург.
У Німеччині
почалася Реформація, яка охопила всі верстви населення країни.
4. Народна Реформація. Томас Мюнцер.
У кожному місті й
селі люди сперечалися про те, якою має бути церква. Не чекаючи дозволу, люди виганяли
священиків, розганяли монастирі. Користуючись із ситуації, князі захопили
монастирські землі, а міська верхівка відмовилася сплачувати церкві податки.
Владу папи римського більше не визнавали.
Міська біднота
прагнула більшого. Вони слухали проповідників, яких зявилося дуже багато і які
розповідали про аближення Царства Божого на Землі: усе буде спільним, і всі
люди тануть рівними. Такої народної реформації вони жадали та ладні були вести
за неї боротьбу. У багатьох містах і селах розпочалися стихійні виступи.
Реформація, що розпочалася як рух поміркованих верств суспільства, натхненних
гуманістичними ідеалами проти католицької церкви, набула рис, притаманних
боротьбі народних мас за покращення свого становища.Прихильників нових
реформаційних ідеалів стали називати анабаптистами (перехрещеннями).
Дітей анабаптисти
не хрестили, вважаючи, що хрещення слід приймати свідомо, дорослою людино.
Одним із найвідоміших проповідників ідеалів анабаптизму був Томас
Мюнцер. Він закликав народ підняти меч проти панів і встановити силою
на Землі Царство Боже. За його переконаннями, боротьбу належало розгорнути не
лише проти католицької церкви, а й проти всіх тих, хто жив, порушуючи
християнські заповіді, - князів, рицарів, лихварів. Коли влітку 1524 р. на
верхньому Рейні розпочалися окремі селянські виступи, туди рушили
анабаптистські проповідники.
Ідеї Мюнцера та
анабаптистів підтримала більшість найбідніших верств населення. Лютера такі
ідеї злякали. Як засвідчили подальші події, шляхи Лютера і прихильників
побудови на Землі Царства Божого розійшлися.
Селянська війна
розпочалася влітку 1524 р. Під час війни до селян приєдналися міщани і дрібні
рицарі і з їх допомогою було розроблено найпопулярніше серед селін у роки війни
програму під назвою «12 статей».
Представники
бюргерства та рицарства висунули «Гейльброннську програму».
Хоча по деяких
районах війна тривала до 1526 р. Селянська війна зазнала поразки.
ІІІ. Закріплення нового матеріалу
1.
До
складу якої держави входила Німеччина на початку XVI
ст.
2.
Хто
такі курфюрсти?
3.
Що
таке Реформація?
4.
Коли
в Німеччині розпочалася Реформація?
5.
Кого
називали анабаптистами?
6.
Чим
завершилася Селянська війна в Німеччині?
IV.
Домашнє завдання: §5, вивчити терміни та дати.
Немає коментарів:
Дописати коментар