Історичні атласи

Атлас з історії України для 5 класу

 

 

 

 

Атлас з історії стародавнього світу для 6 класу 

Історія середніх віків 7 клас

 

 

 

 

 Історія України 7 класу

Семінар на тему: Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроці історії

Відкритий урок в 10 класі на тему: "Паризька мирна конференція"

Відкритий урок: Паризька мирна конференція

Презентація до уроку

Урок з християнської етики до тижня морального виховання на тему "Відповідальність за вчинки" у 6 класі.

Тема: Відповідальність за вчинки

Мета та завдання:

Ø Допомогти зрозуміти, що відповідальність є виявом самостійності; формувати в учнях відповідальність за свої вчинки перед Богом та перед ближніми.

Ключові вірші:

       I.      «Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно» (1Кор. 6, 12).

    II.      «Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!» (Лк. 17, 10).

Біблійний уривок – притча «про кукіль»:

 «Ще одну притчу подав Він їм, промовляючи: „Царство Небесне подібне до чоловіна, що був посіяв добре зерно на своїм полі. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо? Ні! – каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не вирвали разом з ним пшениці. Лишіть нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль, та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню. [...] Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього учні його та й кажуть: «Виясни нам притчу про кукіль, що на полі» А він у відповідь сказав їм: „Той, хто сіє добре зерно – це Син Чоловічий; поле – це світ; добре зерно – це сини Царства; а кукіль – це сини лукавого; ворог, що його посіяв - це диявол; жнива - це кінець світу; женці - це ангели» (Мт.13, 24-30; 36-39).

Допоміжні матеріали: плакати з надписом ключового вірша кольоровою крейдою; завдання для учнів, на листочках.

Міжпредметні зв’язки: українська мова та література.

Словник термінів та понять:

«добро» – благо, усе, що є чесним та корисним для формування особи;

«зло» – недобре, негативне, вороже, лихе;

«ворог» – той, хто вороже ставиться до людини, бажає їй зла;

«кукіль» – бур’ян, який найчастіше виростає серед пшениці: стебла кукілю і стебла пшениці практично відрізнити дуже важко, аж поки не наповняться зернята пшениці і кукілю.

Розвиток теми:

На класній дошці виразно записано назву теми уроку, а вчитель зосереджує увагу учнів на ілюстрації «Сіяч сіє зерно»; Людина сама відповідає за свій життєвий вибір, за кожне слово, за кожний негідний вчинок перед Богом і перед ближніми.

Завдання для учнів – на листках:

1)    Підібрати синоніми

до слова «відповідальність»;

до слова «заздрість».

Які існують шляхи подолання зла?.

2)    Минулого уроку ми з вами роздумували над гріхом гордості: пригадаймо спільно, в якій саме притчі Ісус Христос говорив про гордість?

3)    Якими є наслідки гордості?

4)    Звертаємо увагу дітей на ключові вірші: 1Кор. 6, 12; Лк. 17, 10.

5)    Хто може бути для вас прикладом для наслідування?

Сам Ісус Христос дає нам приклад вільного вибору, коли говорить про те, що немає ніхто більшої любові, як той, хто віддає своє життя за ближнього.

Ознайомлення учнів з притчею: Вчитель, або ж хтось з учнів зачитує біблійний уривок вголос: Мт. 13, 24-30 і Мт. 13, 36-39. Відтак,  учні обговорюють притчу за допомогою навідних запитань:

ü Що посіяв сіяч?

ü Чому господар заборонив виполоти кукіль?

ü Що станеться при кінці світу з грішниками і праведниками?

Закріплення теми – завдання для учнів:

Образотворча діяльність на уроці: вчитель пропонує дітям виготовити «зерно» з біблійним віршем; діти відносять свої «зернятка» додому, перечитують написане на них, піклуються про «насіння своєї душі», – вчаться слухати, приймати в серце.

Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити підсумок уроку за допомогою навідних запитань: чого мене навчає Ісус Христос притчею «про кукіль»?. Притчею про кукіль Ісус Христос навчає нас, що за свої вчинки ми будемо відповідати перед Господом. заздрість негативно впливає на стосунки людей. Тому, відповідальне ставлення до вчинків у житті вказує на приналежність кожного з нас до «пшениці» на полі нашого Творця.

Домашнє завдання: повторити Урок 10

Відкритий урок "Реформація в Німеччині" 8 клас

Тема: Реформація в Німеччині

Мета: з’ясувати причини і передумови реформації в Європі; визначити роль М.Лютера в цьому процесі; розкрити перебіг і наслідки Реформації; формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, виховувати в учнів толерантне ставлення до людей.

План:

1.     Німеччина напередодні Реформації

2.     Передумови Реформації. Німецький гуманізм

3.     Мартін Лютер і початок Реформації

4.     Народна Реформація. Томас Мюнцер

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття та терміни: Реформація, лютеранство, Селянська війна.

Основні дати: 1517 р. – виступ М.Лютера проти продажу індульгенцій; початок реформації в Німеччині; 1524-1526 рр. – Селянська війна в Німеччині.

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово

Реформація – це слово перекладається з латинської мови як перебудова, стало символом цілої епохи в історії країн Європи. Це була доба, коли розгорнувся рух за переосмислення ролі католицької церкви в суспільстві. Дуже швидко ця боротьба, що почалася з диспутів в університетських залах, перекинулася на поля битви. Люди початку Нового часу були приголомшені силою ненависті, із якою точилася боротьба між прихильниками старої католицької церкви і реформаторами. Спливе багато часу поки людство зрозуміє, що неможливо винищити всіх, хто хоче жити інакше. Треба навчитися жити разом на одній планеті. Шлях до цього буде довгим.

Події, які спричинили розкол Європи на два великі табори – католиків і прихильників Реформації, - розпочалися на початку XVI ст. в Німеччині.

1. Німеччина напередодні Реформації

Політичне, економічне, соціальне та релігійне становище Німеччини напередодні Реформації.

Сфера життя	Особливості розвитку
Політична	Німецькі землі залишалися політично роздробленими, поділялися на багато великих і малих, світських і церковних володінь. У перші десятиліття XVI ст. тут було сім князів-курфюрстів (виборці імператора), близько 70 світських і духовних князів, близько 70 абатів великих монастирів, понад 120 графів і майже 65 імперських і вільних міст. Німеччина була складовою частиною і ядром найбільшого політичного утворення в Європі – Священної Римської імперії. Окрім Німеччини вона включала також території сучасних Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Австрії, Чехії, французької Бургундії та інші землі. Очолював Німеччину виборний король, який обирався князями-курфюрстами з династії Габсбургів і коронувався як імператор. Влада імператора була дуже обмеженою і фактично умовною. Існував рейхстаг – станово-представницький орган влади.
Економічна	З останньої третини XV і до середини XVI ст. в країні відбулося господарське піднесення. У містах активно розвивалася торгівля, підприємництво, з’являлися великі родинні банківські фірми. На селі панували і навіть посилювалися феодальні відносини.
Соціальна	Населення Німеччини на початку XVI ст. становило понад 12 млн. осіб, із яких 90% жило в селі. Загальна кількість міст – майже 3 тис. Ознакою часу стає поява ділових людей, поширення духу наживи та підприємництва. Поширення ідеалів гуманізму і перетворенні їх на впливову суспільну силу. Критика німецькими гуманістами католицької церкви. Незадоволення більшості верств населення країни «пограбуванням Німеччини» папством поєднується з прагненням об’єднання німецьких земель.
Релігійна	Католицька церква в політично роздробленій Німеччині посідала виключно привілейоване становище. Папа Римський отримував із Німеччини великі грошові надходження як відрахування від десятин, сплату за призначення на духовні посади, від торгівлі індульгенціями тощо. Католицьке духівництво було звільнено від сплати всіх податків, не підлягало світському суду.

2. Передумови Реформації. Німецький гуманізм

Критика католицької церкви була пов’язана з поширенням у Німеччині ідеалів гуманізму.

На початку XVI ст. в Німеччині існувало 16 університетів, у більшості з яких викладали вчені-гуманісти. Найвищого розквіту гуманізм у Німеччині досяг напередодні Реформації. Саме тоді сягнула свого піку гуманістична сатира, затверджувалися нові суспільні ідеали, розгорталися пошуки нових форм розвитку релігійного життя. У Німеччині з’явилися «Листи темних людей» - дотепна, гостра і талановита сатира, яка викривала безкультурність і моральний занепад духівництва, його захоплення нескінченними схоластичними суперечками з будь-якої дрібниці. Європейської слави набула діяльність Еразма Роттердамського  та його молодшого сучасника, рицаря-гуманіста Ульріха фон Гуттена.

Діяльність гуманістів підготувала суспільство до розуміння необхідності реформування католицької церкви й розгортання боротьби за об’єднання Німеччини.

3. Мартін Лютер і початок Реформації.

На чолі реформаційного руху став Мартін Лютер.

31 жовтня 1517 р. Лютер вивісив на дверях церкви у Віттенберзі свої «95 тез» проти зловживань продажем індульгенцій. У тезах Лютера в загальних рисах визначалися основи нового вчення. Чільне місце в ньому належало трьом положенням:

1.     Людина рятується лише своєю вірою.

2.     Спасіння отримується лише Божою милістю і не залежить від будь-яких заслуг людини, бо не люди , а лише Бог знає справжню вартість добрих справ.

3.     Єдиним авторитетом у справах віри є Святе Письмо, слово Боже.

Виступ Лютера дістав підтримку значної частини населення Німеччини. Багато людей стали перекладати тези Лютера з латини німецькою мовою і поширювати їх по всій країні. Католицька церква засудила виступ Лютера, папа Лев Х відлучив його від церкви. Однак німецькі князі на з’їзді у Вормсі вирішили підтримати Лютера. Він дістав можливість сховатися в князя Саксонії в замку під назвою Вартбург.

У Німеччині почалася Реформація, яка охопила всі верстви населення країни.

4. Народна Реформація. Томас Мюнцер.

У кожному місті й селі люди сперечалися про те, якою має бути церква. Не чекаючи дозволу, люди виганяли священиків, розганяли монастирі. Користуючись із ситуації, князі захопили монастирські землі, а міська верхівка відмовилася сплачувати церкві податки. Владу папи римського більше не визнавали.

Міська біднота прагнула більшого. Вони слухали проповідників, яких зявилося дуже багато і які розповідали про аближення Царства Божого на Землі: усе буде спільним, і всі люди тануть рівними. Такої народної реформації вони жадали та ладні були вести за неї боротьбу. У багатьох містах і селах розпочалися стихійні виступи. Реформація, що розпочалася як рух поміркованих верств суспільства, натхненних гуманістичними ідеалами проти католицької церкви, набула рис, притаманних боротьбі народних мас за покращення свого становища.Прихильників нових реформаційних ідеалів стали називати анабаптистами (перехрещеннями).

Дітей анабаптисти не хрестили, вважаючи, що хрещення слід приймати свідомо, дорослою людино. Одним із найвідоміших проповідників ідеалів анабаптизму був Томас Мюнцер. Він закликав народ підняти меч проти панів і встановити силою на Землі Царство Боже. За його переконаннями, боротьбу належало розгорнути не лише проти католицької церкви, а й проти всіх тих, хто жив, порушуючи християнські заповіді, - князів, рицарів, лихварів. Коли влітку 1524 р. на верхньому Рейні розпочалися окремі селянські виступи, туди рушили анабаптистські проповідники.

Ідеї Мюнцера та анабаптистів підтримала більшість найбідніших верств населення. Лютера такі ідеї злякали. Як засвідчили подальші події, шляхи Лютера і прихильників побудови на Землі Царства Божого розійшлися.

Селянська війна розпочалася влітку 1524 р. Під час війни до селян приєдналися міщани і дрібні рицарі і з їх допомогою було розроблено найпопулярніше серед селін у роки війни програму під назвою «12 статей».

Представники бюргерства та рицарства висунули «Гейльброннську програму».

Хоча по деяких районах війна тривала до 1526 р. Селянська війна зазнала поразки.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу

1.     До складу якої держави входила Німеччина на початку XVI ст.

2.     Хто такі курфюрсти?

3.     Що таке Реформація?

4.     Коли в Німеччині розпочалася Реформація?

5.     Кого називали анабаптистами?

6.     Чим завершилася Селянська війна в Німеччині?

IV. Домашнє завдання: §5, вивчити терміни та дати.